Сьогодні громада зустріне загиблого Захисника
Два роки невідомості. Два
роки, в яких кожен дзвінок міг стати дивом…
«Я так довго його шукала,
тепер не знаю, як маю пройти це все. Але знайшла. Руслан повертається додому»,
— каже рідна сестра.
І в цих словах — уся
війна, уся її жорстокість. Світ продовжує рахувати втрати, а в цю мить траурний кортеж прямує в Долиняни.
15 лютого 2023 року наш
земляк Руслан Сапіга став у стрій. Спершу — протиповітряна оборона на Київщині
у складі 115-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил
України. Потім — такий важкий Покровський напрямок.
12 квітня 2024 року
старший солдат Руслан Сапіга вийшов на бойове завдання в районі Очеретиного
Покровського району. Тепер це місце береже у пам’яті його останні хвилини життя.
І тільки через два роки
пошуків, болю, надії та безсонних ночей, захисник повертається на рідну
Рогатинщину.
Траурний кортеж із тілом військового
прибуде на центральну площу нашого міста орієнтовно об 12:00 год. Тут
відбудеться панахида і прощання.
Все, що ми можемо зробити для воїна та його рідних людей сьогодні – гідно зустріти і спільною молитвою провести Героя в останню дорогу.
Станьмо живим коридором на вулицях міста й сіл. Схилімо голови перед пам’яттю військового, тому що перед нами — ціна нашого ранку, нашого дому, нашого стяга.
Все, що ми можемо зробити для воїна та його рідних людей сьогодні – гідно зустріти і спільною молитвою провести Героя в останню дорогу.
Станьмо живим коридором на вулицях міста й сіл. Схилімо голови перед пам’яттю військового, тому що перед нами — ціна нашого ранку, нашого дому, нашого стяга.
Висловлюємо щирі
співчуття рідним, друзям і бойовим побратимам Руслана Сапіги.
Вічна пам’ять і слава
Українському Воїну.
Герої не зникають без сліду. Вони повертаються додому — у сльозах людей, у молитві, у пам’яті, яка сильніша за смерть.
Герої не зникають без сліду. Вони повертаються додому — у сльозах людей, у молитві, у пам’яті, яка сильніша за смерть.
