Акція в підтримку полонених та зниклих безвісти.
Порожній стілець з накинутим кітелем, дитяча парта на центральній площі Рогатина стали промовистою ілюстрацією акції в підтримку полонених та зниклих безвісти.
У неділю жителі рогатинської громади стали голосом тих, кого утримують в полоні та чия доля наразі прихована туманом війни. Прийшли, щоб сказати : «Ми не самотні. Ми чекаємо. Ваші родини не самотні у своєму горі». Зібрались, як одна велика родина, об’єднана спільним болем та водночас спільною вірою й надією. До них приєднались родини військових зі Львова, Івано- Франківська. У нашій громаді понад 80 воїнів у статусі зниклих безвісти. За кожним ім’ям полоненого чи зниклого безвісти стоїть родина. Рідні щодня тримають внутрішній бій з невідомістю: чекають дзвінка, звістки, повернення сина, чоловіка, тата, брата…
До мікрофона підходили священники, матері, дружини, діти, волонтери. В усіх виступах звучав біль та надія й віра. Наші захисники стали щитом за кожного з нас. Сьогодні цим щитом для них стали найрідніші. Вони звертаються до кожного українця: бути їхнім голосом, тримати цей біль у фокусі. До відповідальних структур - шукати, до міжнародної спільноти – не закривати очі.
Наші думки й молитви з усіма, хто чекає. Зниклий безвісти, у полоні - це не забутий!
Фото:
